ІСТОРІЯ ХУТОРА ЛИПНИКИ
ІСТОРІЯ ХУТОРА ЛИПНИКИ
Хутір Липники, який існував на території сучасного селища Заводське, був заснований у 1901 році. До Другої світової війни тут проживало 15 сімей, а хутір був оточений лісами.
Основним заняттям жителів було сільське господарство. Багато місцевих працювали в панському маєтку, що знаходився на місці сучасної лікарні, отримуючи за свою працю частину врожаю.
Під час Другої світової війни через хутір проходили радянські та німецькі війська. У навколишньому лісі німецькі окупанти розстрілювали євреїв, а також стратили двох місцевих братів, звинувачених у крадіжках.
Особливо пам'ятною є історія пораненого радянського солдата, якого намагалися врятувати сестри Романюк. Щоб він не потрапив у полон, радянський офіцер застрелив його. Солдата поховали під трьома липами біля дороги, і це місце й досі нагадує про трагічні події війни.
Після війни розпочалася колективізація: селянські господарства увійшли до колгоспу, частину польських родин переселили до Польщі, а на їхнє місце прибули нові мешканці.
Цією розповіддю поділилася Марта Квасниця, секретар Заводської селищної ради у 1982–2010 роках, яка зберегла цінні спогади про історію хутора Липники та становлення сучасного селища Заводське.
Матеріал підготовлено за статтею, опублікованою в газеті «Голос народу» 26 березня 2010 року №13 (8242)
