Люди Заводської громади.
Ми дбаємо про наших рідних кожного дня, і не забуваємо це робити навіть коли прощаємося з ними. Садимо квіти, косимо трави, ставимо пам’ятні плити та пишемо прощальні вірші. А чи всі знаєте господарку цього місця
молитви та спокою?
Саме вона, Магдяк Ганна, вже понад 15 років сумлінно наводить лад та чистоту на цвинтарі. У свої вже 65 років, робота досить важка для неї. Треба і трави косити, вивозити сміття, доглядати клумби.
Голова громади Людмила Павлінська та начальник КП Заводське 2010 Петро Гунька завжди відгукуються на її пропозиції та сприяють в роботі.
Також небайдужі і односельчани – приносять насіння на клумби, допомагають полоти бур’яни. Територія цвинтару досить велика – понад 4 гектари, 1.5 з який уже зайняті, тож роботи багато.
Майже 30 років пані Ганна працювала в торгівлі, проте хвороба чоловіка (інвалід I групи, паралізований) потребує постійних коштів і лікування, тому й змушена була міняти напрямок роботи. Якраз була вільна вакансія
працівника на цвинтар, так і погодилася. Каже, якби чоловік не захворів, то мабуть ніколи би не пішла на таку роботу.
Попри всі труднощі, у домі Ганни Магдяк живе маленька внучечка Катруся, котрій щойно 1.5 рочки. Це її відпочинок, радість та затишок. По черзі з своєю дочкою, граються з Катрусею, котра ще вимагає дуже багато уваги.
Незважаючи на клопоти та труднощі з лікуванням чоловіка, важкою працею - доля все ж нагородила Ганну 9 -ма внуками. Більшість з них вже дорослі – 13, 15, 19 років. Тож має гарну підтримку та допомогу і дуже радіє, коли всі
вони приїжджають в гості. Ще просить в Бога трошки сили і здоров’я дочекатися правнуків,
- «Ось їх поколисати і буду ще щасливіша».
А Ви знайомі з пані Ганною? Давайте подякуємо їй в коментарях - добро і вдячність людям повертається до нас сторицею
