Даруйте своє тепло, щоб зігріти чиюсь душу.
Якось до лісу забрели два їжаки. Вже закінчувалося літо, проте, ще було досить тепло. Тварини безтурботно гралися на лугу, стрибали та грали хованки у кущах, а нічкою безтурботно спали на м’якому мохові біля величного дуба.
Так в іграх проходили дні, проте ставали коротші, а ночі холодніші. Їжакам стало холодно спати. Коли вже не змогли заснути від холоду, почали шукати вихід. Споглядаючи за звірятами та птахами, котрі туляться один до одного та гріються, вирішили спробувати й собі. Та скільки не обіймалися, все кололися – то лапки болять, то носики покололи… Та холод не відступав, проте їжаки теж не здавалися. Та все ж після тисячної спроби, вони таки знайшли спосіб як притулитися і не поколоти один одного…
Добралися й до нас холодні ночі та короткі дні. Тож обіймайтеся тепліше,пийте гарячий чай. Сховайте свої «колючки» та грійтеся – бо разом в обіймах завжди тепліше. Зігрівайте словом, ділом посмішкою.
Холод – лише для погоди, не пускайте його в душу.
Тепло і холод виробляємо ми самі в собі. І ділимося з одними-теплом, з іншими – холодом. Адже коли ви щасливі, то і погоду не помічаєте. І ділитися хочеться хорошим настроєм і навіть малою радістю.
Помічайте людей навколо себе, даруйте своє тепло, щоб зігріти чиюсь душу і порадіти цьому. Нехай це стане вашою новою, хорошою звичкою, а почати можна вже з понеділка.
В душі ми самі обираємо пору року – то вибирайте літо завжди.
Зігрівайтеся любов’ю, турботою та будьте здорові.
З Різдвом Пресвятої Богородиці всіх християн! З гарним початком нового тижня!
